Організація розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь)

Потерпілий або працівник, який виявив нещасний випадок, гостре професійне захворювання (отруєння), чи інша особа-свідок нещасного випадку повинні вжити всіх можливих заходів, необхідних для надання допомоги потерпілому, та негайно повідомити про нещасний випадок безпосередньому керівникові робіт, службі охорони праці або іншій уповноваженій особі підприємства (установи, організації).

У широкому сенсі свідок — це людина, яка була очевидцем якої-небудь події та може давати правдиві показання щодо цієї події. Зазвичай під час розслідування нещасних випадків свідками вважають не тільки осіб, які були очевидцями того моменту, коли стався нещасний випадок, але й осіб, які були поруч з місцем події.

Безпосередній керівник робіт чи інша уповноважена особа підприємства (установи, організації) зобов’язані:

  • терміново організувати надання першої домедичної допомоги потерпілому та забезпечити у разі потреби його направлення до закладу охорони здоров’я;
  • негайно повідомити роботодавцеві про те, що сталося;
  • зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння) обстановку на робочому місці, машини, механізми, обладнання, устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку, якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків або порушення виробничих процесів.

Зважаючи на вимоги Порядку № 337, на підприємстві наказом має бути затверджена інструкція про порядок надання домедичної допомоги потерпілим.

Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 червня 2014 р. № 398 затверджено порядки надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах, які можна взяти за зразок.

Заклад охорони здоров’я зобов’язаний невідкладно передати з використанням засобів зв’язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) на виробництві (у разі можливості з висновком про ступінь тяжкості травм) за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку № 337:

  • підприємству (установі, організації), де працює потерпілий або на якому він виконував роботу;
  • територіальному органові Державної служби України з питань праці (далі — Держпраці) за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
  • робочому органові виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України за місцем настання нещасного випадку (далі — робочий орган Фонду).
Нове в Порядку № 337

В екстреному повідомленні зазначаються:

  • контактні телефони підприємства та потерпілого;
  • попередній висновок про ступінь тяжкості потерпілого;
  • анамнез захворювання.

Заклад охорони здоров’я повинен провести необхідні дослідження для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин) і визначити ступінь його сп’яніння.

Відповідний висновок чи витяг з протоколу (з окремим позначенням у разі відмови потерпілого визначити ступінь сп’яніння), довідку із зазначенням діагнозу та його коду згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб і споріднених проблем охорони здоров’я (МКХ-10) і висновок про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 4 липня 2007 р. № 370 (далі — Класифікатор розподілу травм), заклад охорони здоров’я безоплатно надає протягом доби з моменту одержання запиту від роботодавця та/або голови комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння).

У разі отримання інформації про нещасний випадок роботодавець, не чекаючи на екстрене повідомлення від закладу охорони здоров’я, для якнайшвидшого отримання висновку про ступінь тяжкості травми для вирішення питання «розслідування чи спеціальне розслідування» може направляти відповідний запит у заклад охорони здоров'я, в який був доставлений потерпілий (додаток 1). У висновку про ступінь тяжкості травми необхідно звертати особливу увагу, щоб було зазначено, належить чи не належить травма до важких.

Зразок листа-запиту від голови комісії з розслідування нещасного випадку закладу охорони здоров’я

У разі отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи тощо роботодавець зобов'язаний протягом двох годин повідомити підприємствам (установам, організаціям), зазначеним в абз. 4–9 п. 8 Порядку № 337, з використанням засобів зв’язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення згідно з додатком 2 до Порядку № 337 (див. додаток 2).

Зразок заповнення повідомлення про нещасний випадок

У разі настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння) з особами, які працюють на умовах цивільно-правових договорів, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства, особами, які фактично допущені до роботи без оформлення трудових договорів, повідомлення про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) надається керівником підприємства (установи, організації), в інтересах якого виконувалися роботи (надавалися послуги), або представником орендодавця, балансоутримувача тощо, на території (об’єкті) якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння).

Повідомлення про нещасний випадок надається за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), а у разі настання нещасного випадку внаслідок події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів — за місцем реєстрації підприємства (установи, організації):

  • територіальному органові Держпраці;
  • робочому органові Фонду;
  • керівникові підприємства (установи, організації), на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (установи, організації);
  • керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого у профспілці (у разі наявності на підприємстві (в установі, організації) кількох профспілок — керівникові профспілки, членом якої є потерпілий), а у разі відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
  • уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення);
  • органові Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі — ДСНС) у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.

Якщо нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) підлягають спеціальному розслідуванню відповідно до п. 10 Порядку №337, повідомлення про нещасний випадок додатково надсилається:

  • місцевій держадміністрації або органові місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства);
  • органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності — територіальному профоб’єднанню;
  • органові поліції (у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що призвели до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків).

Для випадків, що підлягають спеціальному розслідуванню, у повідомленні про нещасний випадок, що надається територіальному органові Держпраці, роботодавцем зазначаються кандидатури представників підприємства (установи, організації) та уповноваженого органу чи наглядової ради (у разі її утворення) із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, посад, контактних телефонів для включення їх до складу спеціальної комісії.

Розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не відразу.

Нове в Порядку № 337

Строк давності для розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві становить три роки з дня їх настання.

У разі встановлення факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати їх настання.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

  1. Нещасні випадки:
    • зі смертельними наслідками;
    • групові;
    • факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому вони сталися, ліквідоване без правонаступника;
    • що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого;
    • з особами, які працюють на умовах цивільно-правових договорів, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерських господарств;
    • що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту);
  2. Випадки:
    • смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов’язків;
    • зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків;
    • захворювання (отруєння), що призвело до тяжких чи смертельних наслідків.

Факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо працівник фактично допущений до роботи без оформлення трудового договору (контракту), встановлюється посадовими особами Держпраці або її територіального органу чи у судовому порядку.

Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, може проводитися комісією підприємства (установи, організації) у разі надання територіальним органом Держпраці письмового доручення роботодавцю протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення про нещасний випадок.

Обов’язковою умовою отримання такого письмового доручення є надання до територіального органу Держпраці висновку про ступінь тяжкості травми.

Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється на підставі висновку про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм.

Нещасні випадки та/або гострі професійні захворювання (отруєння), що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів під час виконання трудових обов’язків (крім катастрофи, аварії чи події під час руху транспортних засобів усіх видів) за межами області, де суб’єкт господарювання пройшов державну реєстрацію як юридична особа або фактично перебуває, розслідуються за місцем їх настання.

На підприємстві (в установі, організації) не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), наказом роботодавця (див. додаток 3) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків у складі:

  • керівника (спеціаліста) служби охорони праці або посадової особи, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);
  • представника робочого органу Фонду;
  • представника первинної організації профспілки (у разі її відсутності — уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці);
  • лікаря з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння);
  • інших представників підприємства (установи, організації), посадових осіб органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).
Зразок наказу про утворення комісії з розслідування нещасного випадку

До складу комісії не може входити безпосередній керівник потерпілого.

Спеціальна комісія утворюється Держпраці та/або її територіальним органом протягом робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім’ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об’єднань профспілок).

До складу спеціальної комісії входять:

  • посадова особа Держпраці та/або її територіального органу (голова комісії);
  • представник робочого органу Фонду;
  • представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) або місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування у разі, коли зазначений орган відсутній;
  • керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (установи, організації) або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці, а у разі її відсутності — представник роботодавця;
  • представник первинної організації профспілки, членом якої є постраждалий (у разі її відсутності — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
  • представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб’єднання;
  • представник місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування у разі, коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з особами, які працюють на умовах цивільно-правових договорів, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерських господарств;
  • лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння);
  • посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

У разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на території іншого підприємства (установи, організації) до складу спеціальної комісії включаються представники такого підприємства (установи, організації).

У разі потреби до складу комісії можуть включатися посадові особи Держпраці та/або її територіального органу за галузевим напрямом.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), під час яких загинули від двох до чотирьох осіб, проводиться спеціальною комісією, яка утворюється Держпраці або за її дорученням відповідним територіальним органом.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинули п’ять і більше осіб або травмовані 10 і більше осіб, проводиться спеціальною комісією, утвореною Держпраці.

У разі, коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з працівником фізичної особи-підприємця або підприємства (установи, організації), де відсутня необхідна кількість працівників для утворення комісії, розслідування проводиться комісією, утвореною підприємством (установою, організацією) чи фізичною особою-підприємцем за місцем настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), до складу якої входять:

  1. представники:
    • підприємства (установи, організації) чи фізичної особи-підприємця (голова комісії);
    • робочого органу Фонду;
    • профспілки, членом якої є потерпілий, або територіального профоб’єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки;
    • місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування;
    • підприємства (установи, організації), на території (об’єкті, дільниці) якого стався нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння);
  2. лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);
  3. представники органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Облік таких нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) і вжиття заходів для запобігання аналогічним випадкам здійснюються підприємством (установою, організацією, фізичною особою-підприємцем), працівником якого є потерпілий.

Нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), що сталися з водієм транспортного засобу, який виконував роботи у складі зведеної транспортної колони, розслідуються та беруться на облік підприємством (установою, організацією), що її сформувало, за участю представника підприємства (установи, організації), що направило водія до складу колони.

Нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), що сталися з працівником під час виконання завдання в інтересах свого підприємства (установи, організації) на території (об’єкті) іншого підприємства (установи, організації), розслідуються комісією, утвореною підприємством (установою, організацією), де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), за участю представників підприємства (установи, організації), працівником якого є потерпілий, і представника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий (у разі її відсутності — уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці), у разі проведення спеціального розслідування нещасного випадку — за участю представника профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб'єднання. Такі нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) беруться на облік підприємством (установою, організацією), працівником якого є потерпілий.

Нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), що сталися з працівником під час роботи під керівництвом посадових осіб підприємства (установи, організації) на території, об’єкті, дільниці іншого підприємства (установи, організації), розслідуються та беруться на облік підприємством (установою, організацією), працівником якого є потерпілий. У розслідуванні таких нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) обов’язково бере участь представник підприємства (установи, організації), де стався нещасний випадок.

Нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), що сталися з працівником, який тимчасово переведений у встановленому порядку на інше підприємство (в установу, організацію) або виконував роботу за сумісництвом, розслідуються та беруться на облік підприємством (установою, організацією), на яке працівника переведено або на якому він виконував роботу за сумісництвом.

Нещасні випадки та/або гострі професійні захворювання (отруєння), що сталися з учнями, студентами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами закладів освіти під час проходження виробничої практики на підприємстві (в установі, організації) під керівництвом посадових осіб цього підприємства (установи, організації), розслідуються комісією підприємства (установи, організації), де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), за участю представника закладу освіти та беруться на облік підприємством (установою, організацією).

Факт настання нещасного випадку на виробництві може бути встановлено у судовому порядку

Якщо такий факт встановлено у судовому порядку, і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).

У разі ліквідації підприємства (установи, організації) без правонаступника розслідування всіх нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), факт яких встановлено у судовому порядку, проводить спеціальна комісія, склад якої визначений п. 15 Порядку № 337.

Ведення обліку таких нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) і вжиття заходів для запобігання аналогічним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням) здійснюється підприємством (установою, організацією), де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступником у разі реорганізації такого підприємства (установи, організації) чи робочим органом Фонду, якщо підприємство (установа, організація) ліквідоване без правонаступника.