Загальні питання

Порядок № 337 визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними ч. 1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105).

Вимоги Порядку № 337 поширюються на всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та осіб, зазначених у п. 1 Порядку № 337.

Дія Порядку № 337 поширюється і на осіб, які працюють на умовах цивільно-правових договорів або на інших підставах, передбачених законом, фізичних осіб-підприємців тощо.

Порядком № 337:

  • удосконалено процедуру проведення розслідувань та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з працівниками на підприємствах незалежно від форми власності;
  • передбачено встановлення строку давності для розслідування нещасних випадків на виробництві.

Передбачається, що зазначені зміни сприятимуть покращенню процесу проведення розслідувань нещасних випадків, зокрема, їх об’єктивності та своєчасності, що підвищить соціальну захищеність потерпілих та їх сімей.

Важливо!

Працівникові легше довести, що він виконував завдання саме безпосереднього керівника робіт, якщо завдання видається письмово.

У Порядку № 337 терміни вживаються в такому значенні:

  • безпосередній керівник робіт — спеціаліст, фахівець відповідної кваліфікації, який дає завдання працівникові щодо виконання робіт, здійснює особистий контроль за ходом їх виконання і дотриманням заходів безпеки на робочих місцях;
  • гостре професійне захворювання (отруєння) — захворювання (або смерть), що виникло після одноразового (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного чи хімічного характеру (в тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання);
  • груповий нещасний випадок — нещасний випадок, що стався одночасно з двома чи більше працівниками незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм;
  • медичний висновок — висновок у формі рішення лікарсько-консультативної (лікарсько-експертної) комісії закладу охорони здоров’я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у формі рішення лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров’я (у разі хронічного професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого про встановлення зв’язку погіршення стану здоров’я працівника з впливом на нього важкості та напруженості трудового процесу, небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров’я виконувати роботу;
  • нещасний випадок — обмежена у часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою чи іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо;
  • прихований нещасний випадок на виробництві — нещасний випадок, про який роботодавець, потерпілий або працівник, який його виявив, не повідомив у встановлений Порядком № 337строк відповідним органам та установам, та/або нещасний випадок, розслідування якого не проведено комісією підприємства (установи, організації);
  • територія підприємства (установи, організації) — земельна ділянка, що надана у користування підприємству (установі, організації), а також ділянка, яка віднесена до його території згідно з рішенням відповідного місцевого органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, включаючи виробничі, адміністративні та побутові приміщення, будівлі, споруди, розміщені на такій земельній ділянці, на (в) яких проводиться виробнича діяльність;
  • хронічне професійне захворювання (отруєння) — захворювання, що виникло внаслідок провадження професійної діяльності працівника виключно або переважно під впливом шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, пов’язаних з роботою.

Часто помилково вважають, що нещасний випадок — це втрата працівником працездатності.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у:

  • Кодексі законів про працю України від 10 грудня 1971 р. № 322-VIII;
  • Кодексі цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 р. № 5403-VI;
  • Кримінальному процесуальному кодексі України від 13 квітня 2012 р. № VI;
  • Законах України:
    • «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ,
    • Законі № 1105;
    • «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 р. № 2464-VI;
    • «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 р. № 2736-VI.